От неправду кажуть, що якщо навколо завжди краса, то перестаєш нею насолоджуватись і сприймаєш як щось звичне. Я працюю на 25-му поверсі, і щодня бачу цей краєвид з вікна. Але краса висоти і масштаб міста не перестає вражати. Особливо гарно перед грозою, і ввечорі, коли запалюються вогні міста. Ну і звісно, були зацікавлені сфотографуватись :)
Сьогодні ми відзначаємо День Героїв. За цей рік семеро наших побратимів опинились за гратами. Щодня ми підтримуємо їх і їхні родини, щодня ми відчуваємо їх поряд із нами, їх сила і мужність слугує для нас прикладом і натхненням. Ми віримо і знаємо, що прийде день, коли ми знов міцно потиснемо руку нашим друзям.
В газеті "Метро news" за 21.05.12 знайшла наступну замітку:
Заінтригована, я полізла на сайт , де знайшла слізний опис, як в день вшанування ветеранів 2-ї світової (чим не привід?) відбувся зухвалий напад якихось "профашистсько" налаштованих юнаків на церкву, під час якого і ікони поламали, і батюшку з собакою пригріли лопатами. Звичайно це обурює і заслуговую усякого осуду, ну нехай приход дратуючого МП, ну нехай вони ведуть ветеранську совкову лінію, але ж лопатами собаку?! Маю багато знайомих, які брали участь у захисті церков КП від МП-шних рейдерів, але не уявляю, щоб хтось із людей цього кола при відповідному нападі на церков МП бив тварин і трощив церквоне майно, бо такі хлопці преш за все християни, і їм відома повага до святинь, хай навіть в руках московських попів. Тож "А бил лі мальчік?" Чи все пербільшено і добрехано? Чим юнаки показали свою націоналістичність? І чим це може підтвердити правоохоронним органам громадянин Яковенко, настоятель храму?
Стала шукати на сайті чим же могла так роздратувати ця церква "профашистську" публіку. Бачу тут і проведення меморандуму ветеранських організації, і зустрічі з ветеранами, і проведення дня пам'яті Олександра Невського, і освята монумента загиблих в Афганістані, ну і звісно численна кількість воїнів, за якими ведуть богослужіння. При чому воїни переважно російські, козацьких отаманів, УНР-івського офіцерства й бандерівців в переліку не знайдено. А чи ж воїни російські завжди воювали за благо української нації?.... Чи не має викликати в українців певний дискомфорт наявність храму, що славить воїнів країни-загарбника?
За що МП створенням цього приходу боролись - на те і напорлись.
Користуючись нагодою, передаю настоятелю храма ієрею Вячеславу Яковенку полум'яний православний привіт, і бажаю доповнити свій християнський світогляд однією мудрістю філософії ментального контролю: візуалізуйте і озвучуйте лише ті речі, які Ви хочете бачити в своїй реальності. Тобто якщо ти часто кажеш слово "піздець", то вірогідність його настання для тебе збільшується. Так само якщо часто згадуєш про війну - тебе атакують вороги.
За час поточних невесилих подій - затримання УНСО-вців в Києві і залякування Юрка Хорта з осередку СНА у Вінниці, зробила цікаве спостереження: я починаю давати дійсно корисні, як виявляється після, поради, як підстрахуватись і не здуркувати в загрозливій ситуації. Якось не усвідомила момент, коли я, по суті ремісник фотошопу і копірайту, почала розбиратись в справах кримінального і правового убезпечення націоналістів. Ба більш, час від часу дивую позарухових оточуючих - як то консультацією, що робити якщо УБОЗ забрав колегу знайомого чінуші, бо люди не усвідомлюють, що якщо арешт - то нетреба дзвонити, чекаючи коли вернеться додому, а треба шукати родичів, щоб найняли адвоката і дізнаватись в якому ІТТ, щоб принести передачу, бо за білизною і зубною щіткою додому не завозять. І не поясниш же, звідки молода дівчина ніжного вигляду, має таку обізнанність в цих делікатних справах. Але досвід, найкращий вчитель, він дає практичні знання і скеровує подальшу інтуіцію. Бережімо себе.
Хочу зробити невеличкий анонс: 17 травня у Руському Клубі "Культ Ра" (м. Київ) відбудеться презентація нової книжки надзвичайно талановитого поета Олега Короташа "Поет без імперії". Початок о 19:00 год. Вхід безкоштовний. Я вже двічі відвідувала поетичні вечори Олега, щоразу вражає і захоплює сила і краса його віршів.
Викладаю обіцяний портретний фотосет. Зізнаюсь, було не лего фотографувати в рухаючомусь трамваї, рятували зупинки і тверда рука. Зі світлими вікнами також довелось помаятись при обробці, дуже допомогли хороші лайтрумовські пересети. Врешті-решт, мені самій довподоби результат, таке собі хіпстер-лірик %)
День почався приємно: Подол, Дніпро, морозиво і вранішня прохолода. Крім того - купила свій перший фільтр, поки що звичайну полярку, але результати "пристрілки" багатообіцяючі, в планах обзавестись ще й градієнтним фільтром. Ви пробували колись фотографувати в трамваї, що рухається? А я спробувала :) пізніше покажу, що з цього вийшло, а зараз - Дніпровська панорама з 6 вертикальних кадрів.